Непорушні закони професійного спілкування, з яких природно витікають закони спілкування дорослих з дітьми, або педагогів з дітьми. Цих законів небагато, але вони дуже строгі і обов'язкові до виконання:
1. Відверта розмова — це таємниця, яка ні за яких обставин не може стати надбанням інших.
2. Відвертість може бути тільки між друзями і тільки у тому випадку, якщо цього дуже хочуть обидві сторони.
3. Відвертість — це взагалі обов'язкова умова любові і дружби і за посадою вимагати відвертості — нонсенс.
4. Ми можемо бути відверті тільки з тими, чий авторитет для нас непорушний або до кого абсолютно нез'ясовно тягнеться душа.
5. Негативна вербальна дія, окрик, менторство, наказ, звинувачення, докори ще нікого і ніколи не виховали.
6. Любити дітей — це означає проявляти по відношенню до них розуміння, співчуття, пошану, визнання їх права на самостійне судження, вчинок, відношення, помилку.
7. Щоденник — найстрашніший документ епохи, якщо класний керівник і вчитель демонструє в нім свій поганий характер, а класна година — це табірна тягомотина. Якщо на них не відбувається кожного разу диво відкриття, здивування, захвату, то краще класну годину не проводити і розписатися у власному професійному й особистому безсиллі.
8. Дорослий, якщо про тебе не розповідають легенди, діти не дивляться на тебе закоханим або хоч би довірливим поглядом і не біжать до тебе радитися, прагни не підходити до дітей всує.
9. Педагог — це людина, що вміє накопичувати почуття, думки, факти, легенди, гумор, для того, щоб у потрібний час і в потрібному місці бути корисним дітям.